Одна з найспортивніших та найстаріших споруд міста, місце де кувалась слава наших спортсменів, домівка для тих, хто починав робити перші кроки у спортивній кар’єрі — усе це про палац спорту “Юність”. Поточний матеріал присвячений детальній історії місцевого комплексу здорового способу життя: коли був заснований, становлення, визначні події, сучасний період — читайте далі на zaporizhski.info.
З чого розпочалась історія палацу спорту “Юність”?
У 1967 році у нашому славетному місті розпочалось будівництво льодового палацу, який був офіційно відкрито для охочих на початку 1971 року. Однак урочисто вдалося відкриття пізніше. Символічний ключ від палацу спорту тоді отримали легендарні тутешні спортсмени — це олімпійські чемпіони Яків Пункін та Леонід Жаботинський.
Загалом, поточний проєкт не був чимось незвичайним — це типова спортивна арена їй подібна ще три десятки побудованих на той час спеціалізованих комплексів по всьому Радянському союзі. Однак в цілому раніше льодової арени прямо у самому палаці в місті ще не бачили, тому багатьох тоді зацікавило “ноу-хау” сімдесятих років. Відомості про розмір ковзанки нам свідчать, що вона становила — тридцять на шістдесят метрів. Майже з самого моменту спортивна інфраструктура стала використовуватися нещодавно заснованою хокейною командою “Дніпроспецсталь” із Запоріжжя. Колектив вже в першому сезоні у чемпіонаті СРСР заявив про себе — перемагав відомих команд, як на виїзді, так і на рідному льоді на “Юності”. Також свого часу тут функціонувала школа зимових видів спорту, діти та дорослі вчилися вставати на лід: грали у хокей, займалися фігурним катанням. Що стосується останнього у 1977 році саме запорізька спортивна споруда стала господаркою регулярного чемпіонату Союзу Радянських Соціалістичних Республік з фігурного катання. А через рік, у квітні, спортивна інфраструктура вперше не знадобилася колективу, що виступає, але стали в пригоді трибуни та простір приміщення, адже до Запоріжжя з концертом на 22-метрову сцену приїхала зірка тієї доби — Володимир Висоцький. На той час “Юність” вміщувала у собі понад 4000 глядачів. Під час проведення концертів кріслами заставляли спортивний майданчик, завдяки чому вдалося розмістити понад шість тисяч відвідувачів на концерті.
“Юність”: становлення та сучасні часи
Так з часом минали роки, у спортивної арени з’являлися нові відвідувачі. Місцева споруда розширялась — було побудовано додаткове льодове поле. У 1984 році тут відбулося змагання кубка “Дружби СРСР” з важкої атлетики. Здавалося, що на спортивну споруду очікує нові доповнення і розвиток, але на заваді стала економічна криза з початком 1990 років. Палац спорту залишився без бажаного фінансування для комфортного функціонування. Хоч попри всі перешкоди спорт у приміщеннях запорізької будівлі нікуди не зник — на паркетах свої матчі грали тутешні гандбольні, баскетбольні, волейбольні, міні-футбольні команди. Так було допоки у 2000 роках керівництво “Юності” не збанкрутилось. Стара будівля потребувала реконструкції, сипалась стінка тощо. Наступні роки фінанси надходили лише завдяки здачі в оренди аварійної будівлі.
А в 2014-му році комунальне підприємство “Юність” виставили на приватизацію. Через два роки поточним приміщенням зацікавився відомий запорізький бізнесмен, власник компанії “Мотор Січ”, і обвинувачений державній зраді — В’ячеслав Богуслаєв. Однак варто відати належно, що в період кураторства спонсора місцевого гандбольного “Мотора”, який до реконструкції “Юності”, змушений був проводити домашні ігри в Харкові та Києві — у нашому місті знов загуділи трибуни славетної арени.
На 2022 рік запорізький палац спорту мав чимало амбітних проєктів, однак через російське повномасштабне вторгнення — вони не були реалізовані. Спонсор нової сторінки в історії “Юності” опинився під вартою через довготривалі відносини з державою-агресором, а підземна частина спортивної споруди стала використовуватись як бомбосховище.
