Симон Захарович Юдович зробив значний внесок у розвиток металургії та технології машинобудування в Україні, виховавши покоління фахівців у цій галузі. Його наукові досягнення, праці та педагогічна діяльність залишили глибокий слід у розвитку технологій обробки металів і створенні нових технічних рішень, що сприяли прогресу в металургійній промисловості. Юдович залишив по собі не лише численні наукові праці та винаходи, а й вплив на формування сучасної інженерної школи. Більше на zaporizhski.info.
Трохи біографії
Симон Захарович Юдович – український радянський металург, технолог-машинобудівник і педагог. Доктор технічних наук, доцент. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки й техніки (1971). Засновник наукової школи з дослідження впливу різних факторів виробництва на здатність до штампування сталей і сплавів. Він став дуже шанованою особистістю в Запоріжжі та Україні в цілому.
Народився Симон Юдович 21 листопада 1907 року в місті Мстиславль у багатодітній сім’ї. Хлопець рано втратив батька, тому рано почав свою діяльність – з 14 років.. У 17 років почав працювати слюсарем на Дніпропетровському металургійному заводі. У 1934 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут і був направлений на новостворений металургійний комбінат “Запоріжсталь”, де обіймав посади начальника зміни, начальника прокатного цеху, а згодом став головним інженером. У 1936—1937 роках проходив стажування в США.
У 1940 році Симон Захарович перейшов на посаду головного інженера металургійного підприємства “Дніпроспецсталь”. Під час німецько-радянської війни брав участь в евакуації заводу до Сталінська та створенні тимчасового підприємства “Спецсталь” на базі Кузнецького металургійного комбінату. У 1949 році захистив дисертацію, здобувши ступінь кандидата технічних наук.
У 1950-х роках, через єврейське походження, Симон Юдович зазнав переслідувань з боку Міністерства державної безпеки УРСР. Його звинувачували у “єврейському буржуазному націоналізмі” та зв’язках із групою євреїв Кузнецького металургійного комбінату, яких було заарештовано за “шкідницьку та шпигунську діяльність”. Проти нього та ще низки осіб була заведена агентурна справа “Земляки”, встановлювалося стеження, готували арешт, однак йому вдалося уникнути репресій.
У 1956 році розпочав наукову діяльність у Запорізькому машинобудівному інституті імені В. Я. Чубаря. У 1960 році Левом Живовим була створена кафедра машин і технології обробки металів тиском, до якої перейшов Симон Юдович. Симон Захарович працював на кафедрі понад 40 років і до кінця життя залишався активним учасником наукових досліджень.
Помер Симон Захарович Юдович 14 липня 1999 року у віці 92 років у Запоріжжі. ПАТ “Дніпроспецсталь” надало допомогу в оформленні предметної аудиторії імені Симона Захаровича Юдовича кафедрі обробки металу тиском Запорізького національного технічного університету.
Наукова діяльність професора
Симон Юдович є автором близько 120 наукових праць та має понад 10 авторських свідоцтв на винаходи. Він був науковим керівником приблизно 10 кандидатів наук, серед яких такі видатні науковці, як Євген Білий, Валентин Дубина, Віктор Павлов, Степан Кравчун, Микола Халявко та інші.
Юдович став засновником наукової школи, яка досліджує вплив різних виробничих факторів на здатність сталей та сплавів до штампування. Серед його важливих розробок – створення дешевих і технологічно ефективних сталей для компресорних дисків і цементувальних конструкцій.
Нагороди Симона Захаровича
Симон Юдович був вшанований низкою важливих нагород за свою працю:
- 1943 – Орден Трудового Червоного Прапора “за зразкове виконання завдань Державного Комітету Оборони із забезпечення військової промисловості якісним металом та введення нових потужностей на Кузнецькому металургійному комбінаті імені Сталіна”.
- 1945 – Орден Трудового Червоного Прапора “за успішне виконання завдань Державного Комітету Оборони з нарощування потужностей, освоєння виплавки нових марок сталей та збільшення виробництва металу для оборонної промисловості”.
- 1945 – Орден Вітчизняної Війни I ступеня “за успішне виконання завдань Державного Комітету Оборони із забезпечення металом виробництва танків, літаків, озброєння та боєприпасів”.
- 1971 – Державна премія УРСР в галузі науки й техніки “за докорінне вдосконалення технології холодного листового штампування деталей і її впровадження на автомобільних заводах СРСР” (нагороджений разом з колегами).
- Орден “Знак Пошани”.
- Третій Орден Трудового Червоного Прапора.
Симон Захарович Юдович перейшов на викладацьку діяльність до Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування (ЗНТУ) вже відомим ученим, який побував у США, ознайомився з передовими закордонними технологіями, а також автором кількох винаходів і наукових праць. Він став наставником і вчителем багатьох запорізьких прокатників-електрометалургів, а також підготував сімох кандидатів технічних наук.