До початку повномасштабної війни підприємець із Запоріжжя Максим Пузанов успішно вирощував гіркі перці на ділянці своїх родичів у селі Таврійське Запорізької області. Однак через постійні обстріли російських військ він був змушений релокувати своє виробництво. Новим місцем стало село Бабурка, де Максим орендував земельні ділянки для продовження бізнесу. Завдяки грантовій підтримці вдалося придбати необхідне обладнання, що дозволило йому успішно відновити виробництва в нових умовах. Більше на zaporizhski.info.
Захоплення гострими соусами та початок своєї справи
Максим Пузанов із Запоріжжя разом із родиною вже понад 8 років займаються виробництвом гострих соусів. Спочатку підприємці вирощували більшість сортів перців у Оріхівському районі, але після початку обстрілів були змушені орендувати нові земельні ділянки.
Захоплення гострими соусами прийшло після участі в запорізькому фестивалі консервації, де сім’я представила кілька сортів своїх соусів. Побачивши попит, вони вирішили продовжити розвивати цей напрямок. На початку бізнесу сировину для виробництва купували, однак згодом почали вирощувати перці самостійно.
Наш асортимент включає гострі соуси, для яких потрібні дуже пекучі перці, такі як “Хабанеро”, “Кароліна Ріпер”. Ці сорти важко знайти на базарах чи у фермерах, тому ми вирішили займатися їхнім вирощуванням самостійно, – зазначив Максим Пузанов, власник ТМ “Запальничка”.
До початку повномасштабної війни більшість сортів перців родина вирощувала саме в Оріхівському районі. Однак через обстріли вони були вимушені шукати нові місця для сільськогосподарської діяльності. “У 2022 році ми все ще садили перці, попри обстріли, – це було дуже небезпечно. Ми боялися за батьків дружини, які працювали там”, – розповів Максим.
Бізнес у воєнний час
Максим Пузанов вирішив повернутися до села Таврійське, оскільки розсаду перців вже було висаджено, і відмовитися від врожаю не хотілося. У цьому рішенні важливу роль відіграла допомога батьків його дружини, які залишалися в селі та були готові підтримати господарство.
Попри небезпеку, спричинену обстрілами та вибухами, вони продовжували доглядати за посадками: поливали, прополювали й стежили за врожаєм. Завдяки їхнім зусиллям вдалося зібрати перці. Урожай передавали до Запоріжжя автомобілями, де родина Пузанових займалася подальшим переробленням сировини для виготовлення своєї продукції.
Родина Пузанових стала орендувати земельні ділянки в селі Бабурка, де вирощувала перці для виготовлення своїх соусів. Батьки Максима, які раніше займалися вирощуванням часнику на окупованій території, також перенесли свою діяльність у безпечніший регіон Запорізької області.
Участь у ярмарках і фестивалях по всій Україні раніше допомагала підприємцям знаходити нових клієнтів і просувати продукцію. Однак через воєнні дії такі заходи більше не проводилися в Запоріжжі. Для популяризації свого бренду Максим виїжджав до інших міст, зокрема Львова, Івано-Франківська та Києва. Зменшення кількості відвідувачів і те, що соуси не належали до продуктів найпершої потреби, значно вплинули на обсяги продажів.
Основними викликами для бізнесу стали скорочення попиту, який спостерігався до війни, та зниження купівельної спроможності споживачів. Щоб адаптуватися до нових умов, родина зосередила зусилля на онлайн-продажах. Вони активно розвивали свій сайт і брали участь у грантових програмах. Зокрема, за підтримки однієї з таких програм, організованої ООН, родині вдалося безкоштовно створити сайт для свого бізнесу, що стало важливою підтримкою в складні часи.