Ми продовжуємо нашу розмову з талановитим запоріжцем, поліглотом, який знає 10 мов, філологом, публіцистом, спеціалістом з питань теології та викладачем іноземних мов Іллею Беєм. Ілля викладає польську мову у Запорізькому національному університеті, займається перекладами для зарубіжних та українських видавництв, а також громадською діяльністю, знайомлячи мешканців нашого міста зі словацькою мовою та культурою. Ілля продовжує розповідати нашим читачам про своє життя та діяльність. Читайте детальніше на сайті zaporizhski.info.
– Ілля, що саме ви перекладаєте? І над чим вам, як перекладачеві, більше подобається працювати?
– Паралельно з роботою викладачем я займаюся перекладацькою діяльністю – і зі слов’янських мов, у тому числі з церковнослов’янської, і з класичних – давньогрецької та латини. За останні десять років переклав вісім книг, поєднуючи переклади з іншою діяльністю – журналістською, громадською, викладацькою. Зокрема, я став перекладачем чотирьох книг Фаддея Зелінського, відомого польського релігієзнавця, антикознавця та філософа кінця XIX-першої половини XX століття; монографії про святителя Григорія Ніського відомої сучасної чеської дослідниці, професора Ленки Карфікової; чеського бестселера «Агенти Путіна» журналіста-інвестігатора Ондржея Кундри; збірника статей із патрології болгарських авторів. З латині я переклав трактат католицького святого XIII століття Фоми Аквінського «Проти помилок греків», в якому він намагався знайти формулювання, максимально близькі і католикам, і православним, і довести, що протиріччя між католиками та православними здебільшого є помилками інтерпретації.
“Богословська освіта – це не лише про віру”
– Ілля, в інтернеті можна зустріти публіцистичні матеріали на тему релігії з вашим підписом. Чому пишете про це?
– Здебільшого мої матеріали присвячені темі міжконфесійних юрисдикцій. Писати про релігію складно, оскільки це, з одного боку, чутлива матерія, а з іншого, тема занадто політизована. У своїх статтях я намагаюся давати пояснення з погляду саме канонічного права, бути незаангажованим та об’єктивним, хоча мої опоненти можуть зі мною і не погоджуватися. Але оскільки я, крім філологічної освіти, маю ще й богословську, то в мене, вважаю, достатньо компетентності, щоб коментувати низку аспектів.
– І що ж спонукало вас здобути духовну освіту? Адже для людини світського складу це дещо незвичний напрямок.
– Все починалося з підліткового, дещо романтизованого захоплення таємничим, містичним. Але поступово мій інтерес до релігії став осмисленішим, я всерйоз зацікавився богослов’ям і, як наслідок, вирішив його вивчати. Богословську освіту я здобув спочатку у Києві, а потім – у Словаччині, якийсь час поєднував її з вивченням філології.
Від Платону та Аристотелю до античних анекдотів
– А над чим працюєте зараз? Якими є ваші плани на майбутнє?
– Я працюю над перекладами грецьких класиків філософської думки, над збіркою античних анекдотів. Робота над цією збіркою безперечно покращує настрій, оскільки жарти, яким уже 1600 років, смішні та кумедні й сьогодні. Також активно займаюся упорядкуванням українсько-давньогрецького словника, польсько-українського словника богословської лексики та словацько-українського словника ділової лексики.
– Дякую за інтерв’ю, Ілля, бажаю успіхів вам у житті та у професійній діяльності!