Бурхливий розвиток науки в минулому столітті забезпечив Запоріжжю, серед багатьох чинників, звання потужного індустріального центру. Безумовно, можна було б користуватися і сторонніми напрацюваннями, але куди приємніше і природніше використовувати знання запорізьких вчених. Далі на zaporizhski.info.
Бурхливий розвиток науки в минулому столітті забезпечив Запоріжжю, серед багатьох чинників, звання потужного індустріального центру. Безумовно, можна було б користуватися і сторонніми напрацюваннями, але куди приємніше і природніше використовувати знання запорізьких вчених.
З тих пір пройшло чимало часу, але розробки вчених знайшли своє відображення не тільки в дисертаціях. У практичному застосуванні вони теж вельми успішні. Представляємо вашій увазі своєрідний дайджест з новинок, придуманих запорізькими науковцями.
Розум на благо
Так, наприклад, викладачі Запорізького національного університету в розпал епідемії коронавіруса створили незвичайний прилад. Він носить назву озонатора і, як випливає з назви, за допомогою озону – алотропної видозміни кисню – здатний знищувати віруси і бактерії на різних типах поверхні. Повідомляється, що авторство належить трьом співробітникам кафедри електронних систем Інженерного інституту ЗНУ – Олегу Панкову, Дмитру Олексіївському і Костянтину Турішеву. Відмінними рисами озонатора, який був народжений в лабораторіях навчального закладу в рамках науково-дослідної роботи, стали такі переваги перед вже наявними моделями як економічність, безшумність, висока результативність і надійність в експлуатації. Хотілося б скоріше побачити серійні варіанти такого приладу, і напевно під час епідемії вони знайшли б своїх вдячних покупців.
Молоді винахідники
Не відстає від старших товаришів і наставників молоде покоління жителів Запоріжжя. Так, наприклад, відомий і заразливий приклад юного запоріжця Ярослава Вакуленка. Будучи ще вісімнадцятирічним юнаком, студентом одного із закладів отримання середньо-спеціальної освіти нашого міста, Ярослав втілив в реальності те, що багато хто бачить тільки в голлівудських фільмах. Так, наприклад, він спроектував і власноруч зібрав автоматичний маніпулятор, який назвав по аналогії з подібними механізмами з кінематографа – роборукою. Цей маніпулятор здатний повторювати ті рухи, які закладе в нього господар (причому що примітно – для цього зовсім не потрібно знати основи програмування – робот слухається людини, просто повторюючи руху за зразком). Сфера застосування такого робота-руки, без сумніву, вкрай широка. Крім машинобудування, фармацевтичної промисловості, будь-якого виробництва вона може застосовуватися людьми з обмеженими можливостями, а також в медицині.
Не менш соціально значимий і винахід ще одного молодого запорізького вченого. Не секрет, що щорічно тисячі жителів нашого міста, – брудного, загазованого, іноді чорного від сажі, – страждають від сезонної алергії на цвітіння амброзії. Причому міська влада досить формально підходить до питання знищення підступного карантинного бур’яну, скидаючи таким чином проблему на плечі самих запоріжців. Так, запорізький винахідник Дмитро Ржевський створив органічна речовину, яка здатна знищувати рослину амброзії за чверть години, при цьому абсолютно не ушкоджуючи інші зелені насадження поряд. Чи не правда – прекрасний винахід?