Абрам Давидович Столяр — видатний історик і археолог, спеціаліст у різних галузях історичної науки. Протягом багатьох років Столяр присвятив себе вивченню первісної культури та її проявів у різних регіонах колишнього СРСР. Його дослідження зробили значний внесок у розвиток археології та історії України, а його роботи продовжують бути важливим джерелом знань для сучасних дослідників. Більше на zaporizhski.info.
Трохи про дитинство майбутнього дослідника
А. Д. Столяр народився 10 травня 1921 року в Мелітополі Запорізької області. Його батько, Давид Столяр, мав досить колоритну біографію – він був годинникарем найвищої категорії та ювеліром, який здобув освіту у Швейцарії. Давид Столяр знав староєврейські обряди та належав до єврейської громади, що проживала у Запорізькій області. Сім’я переїхала з Мелітополя до Кисловодська, а згодом, у 1932 році, оселилася в Ленінграді. Давид Столяр влаштувався на роботу до майстерні “Коопчас”, яка розташовувалася на 7-й лінії Василівського острова.
З дитинства А. Д. Столяр зацікавився гуманітарними науками та культурою. У 1932 році, 11-річним хлопчиком, він почав відвідувати школу Карла Мая в Ленінграді, де вчилися такі видатні особистості, як Римський-Корсаков та Лихачев. Водночас він відвідував гуртки Ермітажу, Руського музею та Кунсткамери, де вже з 1936 року займався під керівництвом Давида Натановича Лева, співробітника Кунсткамери, який став головою археологічного відділу після С. Н. Биковського. Таким чином, Столяр ще з юних років мав можливість познайомитися з майбутніми колегами та дослідниками.
Фронтове життя історика
У серпні 1941 року Абрам Столяр приєднався до лав армії та взяв участь у Другій світовій війні. Він служив на Волховському і Ленінградському фронтах, виконуючи обов’язки політрука та комісара військової частини. За мужність і самовідданість у боротьбі був відзначений Орденом Вітчизняної війни II ступеня та нагороджений медаллю “За оборону Ленінграда”.
Фронтовий шлях Абрама Столяра був насиченим та цікавим. У складі 378-ї дивізії він брав участь у Любанській наступальній операції 1942 року, включаючи бої за річку Волхов, тривалі зіткнення під Спаською Полістю та М’ясним Бором. У квітні дивізія, разом із залишками 2-ї ударної армії, змогла вирватися з оточення, після чого була відправлена в тил для відновлення. Ймовірно, саме тоді Столяр зміг ненадовго відвідати Ленінград.
У березні 1945 року, напередодні завершення війни, 378-ма дивізія була розформована, а її особовий склад і нагороди передані до 90-ї гвардійської дивізії. Наприкінці року Столяр завершив службу та повернувся до цивільного життя.
Повернення до навчання та історичної практики
У 1946 році Абрам Давидович Столяр повернувся до навчання на історичному факультеті. Його перші дослідницькі роботи були присвячені археологічним пам’яткам рідного Приазов’я. У 1947 році він опублікував статтю “Маріупольський могильник”, а наступного року захистив диплом, присвячений цій темі. Протягом навчання в ЛДУ (1938–1941; 1946–1948) Столяр брав участь у численних археологічних експедиціях.
У 1953 році він захистив кандидатську дисертацію на тему “Маріупольський могильник як історичне джерело”. Наступні п’ять років Столяр проводив дослідження в Подніпров’ї та Північному Причорномор’ї, зокрема працював над вивченням могильників Василівка I та Василівка III, а також займався археологією Криму. У Криму він досліджував пам’ятки в зоні будівництва Сімферопольського водосховища, випробовуючи нові методики використання важкої техніки.
У 1956 році Столяр почав працювати в Ермітажі, де вивчав історію первісної культури до 1964 року. Після цього він перейшов до Ленінградського університету, де у 1972 році захистив докторську дисертацію на тему “Походження образотворчого мистецтва Євразії” і був призначений завідувачем кафедри археології. Він керував кафедрою до 1995 року, викладаючи курси з археології та первісної культури, співпрацюючи з аспірантами, у тому числі іноземними студентами.
Столяр брав участь у 34 археологічних експедиціях, вивчаючи пам’ятки, що датуються від 250 тисяч років тому, а також займався палеографією Карелії. Він активно працював у галузі популяризації науки, знімав фільми, писав сценарії, виступав на міжнародних конгресах і співпрацював з ЮНЕСКО. Абрам Давидович був почесним членом Міжнародного товариства вивчення первісного мистецтва, автором понад 230 наукових праць, з яких 28 були опубліковані іноземними мовами.
Абрам Давидович Столяр помер 20 квітня 2014 року у Санкт-Петербурзі у віці 93 років. Дослідження Абрама Столяра мають надзвичайно важливе значення для історії та археології України, адже вони дозволили значно поглибити розуміння первісної культури та стародавніх народів, які мешкали на території сучасної України. Завдяки публікаціям іноземними мовами, участі у міжнародних конференціях та співпраці з ЮНЕСКО Столяр сприяв популяризації української культурної спадщини та її інтеграції в контекст світової науки.