Запоріжжя, як багатонаціональне місто з насиченою історією, завжди було домом для багатьох видатних особистостей, зокрема єврейського походження. Єврейська громада, яка з’явилася в регіоні ще в ХІХ столітті, зробила вагомий внесок у розвиток культури, науки, бізнесу та політичного життя міста. Чимало представників цієї спільноти залишили значний слід в історії, ставши відомими далеко за межами Запорізького краю. Їхній внесок не лише збагачував культуру регіону, а й формував унікальний образ Запоріжжя як міста, де співіснують і взаємодіють різні культури та національні традиції. Більше на zaporizhski.info.
Ранні роки митця
Ісак Ізраїльович Бродський народився у 1884 році в селі Софіївка поблизу Бердянська, у родині дрібного торговця. Софіївка, переважно населена болгарами, стала місцем, де єврейська родина Бродських була винятком. Батьки Ісака здобули повагу серед місцевих мешканців не лише свого села, а й сусідніх поселень. Це середовище та соціальні умови вплинули на формування його характеру та майбутнього шляху, який привів його до становлення як одного з найвизначніших художників свого часу.
Ісак Ізраїльович Бродський проявив інтерес до малювання з раннього дитинства. У шість років батьки відправили його до Бердянська для навчання. Він оселився в родині ремісників Євновичів, які займалися жерстяною справою. Спостережливий і допитливий, Ісак швидко опанував ремесло і навіть задумувався про кар’єру жерстяника.
Родина Євновичів, забезпечуючи його повним утриманням, оточила хлопчика турботою та підтримкою. Саме вони першими помітили його художній талант і активно сприяли його розвитку. Їхня роль у долі майбутнього митця залишилася для нього значущою, і Бродський завжди згадував цю родину з глибокою вдячністю.
Навчання та початок творчого шляху Ісака Бродського
У віці восьми років Бродський вступив до чотирикласної міської школи. Тут його талант помітив учитель малювання М. І. Котляревський, який почав індивідуальні заняття з хлопчиком. Малюнки людей і тварин, створені з натури, свідчили про природний художній хист юного Бродського. Протягом кількох років він отримував нагороди за свої роботи, що засвідчувало його розвиток як художника.
Одночасно Бродський глибоко захопився музикою, яка була для нього ближчою, ніж малювання. Абрам Євнович брав юного Ісака до міського театру на концерт. Почувши вперше справжнього скрипаля, хлопець одразу захотів стати скрипалем. Разом із тим Бродський також грав на дворядній гармоні й відчував, що музика надихала його на творчість, додаючи глибокі емоції, які завжди залишалися важливою частиною його мистецького світу.
Євновичі переконали батька Ісака Бродського направити сина до Одеської школи мистецтв. У 1896 році він успішно склав вступні іспити та був зарахований до підготовчого класу Одеського Товариства образотворчих мистецтв. Водночас Ісак спробував себе і на скульптурному відділенні, проте зрештою вирішив обрати живопис як свою основну спеціалізацію.
Меценатські ідеали Бродського
Формуванню меценатського духу у молодого Бродського значною мірою сприяв видатний художник-пейзажист А.І. Куїнджі. Куїнджі був надзвичайно популярним серед художників та молоді завдяки своєму винятковому таланту та авторитету. Його роботи не лише мали значний вплив на розвиток мистецтва, але й відомі своєю щедрою підтримкою талановитих студентів і молодих художників, які опинилися в скрутному становищі.
Бродський, який також прагнув стати художником, перейняв не тільки естетичні ідеали Куїнджі, але і його життєві цінності. Як і Куїнджі, Бродський прагнув допомагати тим, хто потребував підтримки, обравши скромне життя та ставши меценатом для талановитих людей, які шукали можливостей для розвитку. Куїнджі залишив після себе глибокий вплив на Бродського, спонукаючи його до самовідданого служіння мистецтву та підтримки інших.
Колекціонування картин
Бродський, захоплений мистецтвом і культурою, підтримував тісні контакти з відомими художниками та діячами культури. Його майстерня стала місцем накопичення численних творів живопису, скульптури та графіки, зібраних протягом життя. Водночас Бродський усвідомлював необхідність збереження своєї колекції для майбутніх поколінь. “Невимушено я став колекціонером і почав збирати роботи улюблених художників. Моя колекція швидко зростала і, зрештою, досягла понад тисячі номерів. Я задумав створити музей своєї колекції на батьківщині в Бердянську”, – писав Бродський у своїх спогадах.
У 1930 році І.І. Бродський разом зі своїм учнем П.П. Білоусовим привіз у Бердянськ частину своєї колекції – 230 творів живопису, скульптури та графіки. Відправивши їх спеціальним залізничним вагоном, Бродський пожертвував ці цінні роботи рідному місту. Міська влада прийняла цей подарунок з подякою, і для створення музею було виділено верхній поверх однієї з кращих двоповерхових будівель Бердянська, де вже розташовувався Краєзнавчий музей.
Бердянський художній музей і благодійна допомога Бродського
Бердянський художній музей було урочисто відкрито 7 листопада 1930 року. Створення музею в провінційному приморському місті мало значний вплив на зростання культурного інтересу серед місцевих жителів, ставши важливим центром самодіяльності та художньої освіти. Відомий художник І.І. Бродський вважав створення музею важливим кроком для культурного життя Бердянська, оскільки він сприяв зростанню інтересу до мистецтва та розвитку нових поколінь художників. Музей став популярним завдяки різноманітним мистецьким студіям, що діяли при ньому. Також він став важливим культурним осередком Північного Приазов’я, об’єднавши художників та шанувальників мистецтва регіону.
Бродський, сформований під впливом естетичних принципів соціалістичного реалізму, приділяв особливу увагу реалістичному мистецтву. Його професіоналізм і прихильність до реалістичних традицій були закладені під час навчання в майстерні І.Ю. Рєпіна, що зумовило його ретельність у підборі творів для колекції. Бродський віддавав перевагу високій точності та майстерності, що відображалося у формуванні музейної колекції, відзначеної реалістичним підходом. Ісак Ізраїльович купував картини і з виставок, і з майстерень художників та приватних колекцій, в антикварних магазинах. Проте робіт самого живописця в музеї дуже мало.
Бердянському музею присвоєно ім’я Бродського, і його було призначено почесним директором. Міська рада Бердянська назвала одну з вулиць на честь Бродського, яка розташована неподалік музею. Бродський надавав значну підтримку різним культурним установам, серед яких школи, а також обладнав електростанцію в Софіївці та фінансував клуби.
У 1936 році Бродський передав понад 300 своїх творів до Дніпропетровського художнього музею, при цьому продовжуючи поповнювати свою колекцію. Бердянський художній музей став другим музеєм в області з цікавою колекцією українського та російського мистецтва XIX – початку XX століття, а також зразками західноєвропейського мистецтва XVII століття.