Віктор Андрієнко – зірка для «олдів»

Прийнято вважати, що Запоріжжя – місто, яке виростило безліч знаменитих людей, вершиною яких є Влад Яма та Альоша. При всій нашій повазі та любові до цих, безумовно талановитих людей, вони стали надто «мейнстримними». Запитай у будь-якого мешканця міста – і саме ці двоє спливуть у пам’яті запорожців. Наше завдання – розповісти про менш «мейнстрімних», але не менш талановитих представників шоу-бізнесу України. Одним із них є людина, яку точно можна побачити по телевізору, у кіно та театрі. На ньому завжди навішано так багато образів, що можливо його справжньої обличчя ви ніколи і не бачили. Сьогодні ми з вами дізнаємося більше про мультиталановитого Віктора Андрієнка – людину мільйона масок та безмежного таланту. Більше на zaporizhski.info.

Ранні роки

Батьки Віктора Миколайовича родом із Гуляйполя. Мати працювала бухгалтером у дитячих закладах, а батько – майстром на «Енергомаші». Народився Віктор у Запоріжжі. Все його дитинство та юність пройшли у нашому місті. Після восьми років навчання у середній школі №15, майбутній актор навчається у кулінарному училищі за професією кулінар-кондитер. Проте сцена завжди приваблювала юного артиста. У віці 10 років Віктор Андрієнко почав відвідувати драмгурток під керівництвом Віри Афанасьєвої. Саме Віра Давидівна відкриває у ньому талант до перевтілень. На сцені Будинку Культури Віктор протягом 6 років активно грав у всіх можливих виставах, іноді приміряючи на себе по п’ять образів за виступ.
У 1975 році влаштовується на роботу монтувальником сцени до Запорізького обласного музично-драматичного театру імені Щорса. Буквально водночас вступає до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, до класу заслуженого артиста Української РСР – Бориса Петровича Ставицького.

Перші кроки кар’єри

У роки навчання починає потроху працювати у кіно. У 1976 році отримує першу епізодичну роль як каскадер у фільмі «Біля витоків людства», а пізніше починає і грати в кіно. З кіно до речі пов’язана містична історія. Як зазначає сам актор – спочатку його не хотіли брати на ролі у фільмах через те, що після зйомок помирали режисери. Так сталося після того, як Віктор Андрієнко зіграв у фільмах Йосипа Хейфіца та Івана Миколайчука.
У 1980 році після закінчення інституту отримує ролі в Київському театрі естради. Вперше з’являється на телебаченні у 1982 році у програмі «Замовте пісню». У Києві він проводить наступні 4 роки, після чого ненадовго перебирається до Одеської філармонії, де упродовж двох років грає, пише та знімає для театру «Гротеск». У ці роки вперше починає озвучувати мультиплікаційні фільми, взявши участь у створенні «Доктора Айболита».
У 1986 році, ненадовго повертається до Києва, де бере участь в одному легендарному шедеврі мультиплікації, проте вже у 1987 повертається до Одеської філармонії, до театру мініатюр «Шарж». У 1987 році трапляється ще одна найважливіша подія в житті Віктора Миколайовича – народження сина Валерія, а вже через два роки трапляється подія, яка заслуговує на окремий розділ у нашій історії…

“Острів скарбів”

У 1989 році на Центральному телебаченні відбулася прем’єра двосерійного мультфільму, на якому виросло не одне покоління дітей. Режисер Давид Черкаський, з яким Віктор Андрієнко вже співпрацював при створенні «Доктора Айболита», створює мультфільм, який своїм посилом, ідеями та мораллю виходить далеко за межі звичного розуміння мультиплікації.
Цей шедевр відрізнявся від своїх попередників крім досить сміливих ідей і своїм стилем. «Острів Скарбів» не можна назвати повноцінним мультфільмом через те, що дуже часто він переривається на музичні номери та кіно-вставки (режисером яких виступив саме Віктор Андрієнко), вони розбивають дитячу атмосферу і починають говорити з юними глядачами «по-дорослому» . Якщо ви дивилися його в ранньому дитинстві, то можете підтвердити, що вставки дуже сильно резонували, заважали насолодитися «миготливими кольоровими картинками» і ви дуже хотіли їх перемотати, але з віком все змінилося. Мораль пісенних номерів стала зрозумілою нам лише через роки. Ми досі знаємо, про що попереджає МОЗ і хто дотримується дня режиму. При правильному дитячому вихованні «Острів Скарбів» ставав справжнім помічником для батьків, адже він не боявся закладати в ще не зміцнілі уми правильні постулати (на відміну від сучасних мультфільмів за типом «Лорекса», які підкладають діточкам лудонарративні дисонанси граючись з ідеями капіталізму у своїх цілях).
Віктор Андрієнко окрім режисури та гри у кіно-вставках, озвучив ролі капітана Смоллетта та Біллі Бонса.

Скетчкоми

Протягом наступних 8 років, Віктор продовжує грати у театрі та кіно. Набуває режисерського досвіду на сцені, починає працювати на кіностудії імені Довженка, стає директором анімаційної студії «Автор», пише для телеканалу «ТЕТ». Проте найбільша популярність приходить до нашого героя після створення у 1996 році «Шоу Довгоносиків» – першого у кар’єрі Віктора Миколайовича пародійного шоу, яке було створено спільно з Віктором Приходьком.


Потрібно зазначити, що і до прем’єри «довгоносиків» Віктор Андрієнко активно писав для різних популярних на той час ситуаційних комедій та скетчів. Після прем’єри «Шоу Довгоносиків», на хвилі популярності, наш герой пише та грає для «1+1» та багатьох російських телеканалів. За короткий термін за його участі виходять такі проекти як «Повне Мамаду», «Комедійний коктейль», «Приватна міліція», «Дружна родина» та багато інших.

“Велика різниця”

Душа актора розігралася саме на цьому найпопулярнішому шоу. З дитинства приміряє на собі маски інших людей, Віктор Андрієнко з 2007 по 2013 рік стає актором трупи «Великої Різниці». Актор повністю “злився” з форматом передачі. Гострі та саркастичні (у перших сезонах передачі) пародії запам’ятовувалися глядачам та дозволяли талановитому касту «відвести душу». Скетчі вирусились в інтернеті, а актори пародійного скетч-шоу ставали популярнішими за об’єкти пародій.
За шість років у передачі Віктор Андрієнко приміряв на собі образи Леоніда Брежнєва, Діка Адвоката, Тараса Шевченка, Євгена Комаровського, Савіка Шустера та багатьох (у цьому випадку справді дуже багатьох) інших.

Життя після 2013 року

Після «Великої Різниці» Віктор Андрієнко продовжив писати, грати, режисувати та продюсувати. Багато років він займався режисурою анімаційних проектів, продюсуванням компанії Charmswood, грою в театрі, кіно та рекламах.


Крім того, що Віктор Миколайович написав безліч сценаріїв для кінофільмів та серіалів, останнім часом він почав писати книги і для дітей. У лютому 2022 року, наприклад, відбулася презентація фентезі твору «Легенди Чарівнолісся», за авторством Віктора Андрієнка надруковану шрифтом Брайля для незрячих дітей. У його бібліографію також входить комікс «Божевільні пригоди папуги Флінта».
Незважаючи на всі життєві проблеми та труднощі, Віктор Андрієнко залишається одним із найталановитіших людей нашої країни. Безмежність ідей та тверезість розуму зберігаються багато в чому завдяки тому, що з 1980 року актор, сценарист та режисер не вживає алкоголю та правильно харчується. Відсутність шкідливих звичок, талант та артистизм дозволили нашому земляку досягти небувалих висот у кіно, театрі та телебаченні, вписавши своє ім’я до зали слави нашої країни.

Як веселилися в Запоріжжі. Кращі моменти минулого сезону

Різні фестивалі, свята, покази і виставки традиційно дуже пожвавлюють життя в місті. Запоріжжя завжди славилося серед міст регіону веселими тусовками та іншими забавками. Безумовно,...

Як придбати деревину на електронних торгах

Здійснити купівлю або продаж деревини стало доступним через систему Prozorro. Ця можливість допомогла зробити торги деревиною чесними та прозорими. Для того щоб взяти участь в...